Історичний факультет МДУ   Вхід для зареєстрованих учасників





Найбільш обговорювані доповіді

[21.02.2011]
ПРЕВЕНТИВНА ДИПЛОМАТІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
[02.03.2011]
РЕГІОНАЛЬНИЙ ПАТРІОТИЗМ ДОНБАСУ НА ПРОТИВАГУ УКРАЇНСЬКОМУ НАЦІОНАЛІЗМУ (НА ОСНОВІ МАТЕРІАЛІВ ДОНЕЦЬКОЇ ПРЕСИ)
[26.02.2011]
МИРОТВОРЧІСТЬ В СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ
[25.02.2011]
ГЕОПОЛІТИЧНЕ СУПЕРНИЦТВО ІРАНУ І США В БЛИЗЬКОСХІДНОМУ РЕГІОНІ В КОНТЕКСТІ ПРОБЛЕМИ ІРАНСЬКОЇ ЯДЕРНОЇ ПРОГРАМИ
[05.03.2011]
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ЯК ВИЗНАЧАЛЬНА СКЛАДОВА ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ФРН
» Статті » Гендер в міжнародних відносинах

СТВОРЕННЯ ГЕНДЕРНИХ СТУДІЙ У ВИЩІЙ ОСВІТІ КРАЇН ЄВРОПИ (РЕСПУБЛІКА КІПР, ІТАЛІЯ, ІСПАНІЯ ТА ФРАНЦІЯ)

УДК 316. 346. 2 – 057. 875 (100) (043)

СТВОРЕННЯ ГЕНДЕРНИХ СТУДІЙ У ВИЩІЙ ОСВІТІ КРАЇН ЄВРОПИ (РЕСПУБЛІКА КІПР, ІТАЛІЯ, ІСПАНІЯ ТА ФРАНЦІЯ)

Толмацька І. А.,

студентка IV курсу спеціальності «Мова та література (англійська)» Маріупольського державного університету

 

Актуальність проблеми даного дослідження зумовлена тим, що у сучасній педагогічній науці й практиці проблема статі вивчена і представлена далеко недостатньо. Відсутність повноцінного гендерного виховання і сексуальної просвіти не лише приводить до відхилень у формуванні особистості, поведінкових порушень, але й виявляється серед факторів, що призводять до виникнення серйозніших психічних розладів. Тому стала очевидною необхідність упровадження гендерного підходу в педагогіці, який має буде орієнтований на формування й утвердження рівних, незалежних від статі можливостей людини в усіх сферах життєдіяльності. Цей визначено й предметом нашого дослідження.

Об’єктом нашого дослідження є гендерні студії у системі вищої освіти.

Мета дослідження полягає у визначенні та обґрунтуванні особливостей гендерного підходу у педагогіці.

Історико - педагогічний аналіз дозволив визначити та обґрунтувати основні етапи еволюції поняття «гендер» (український філософ О. Гомілка) виділив  три етапи: уперше розмежування поняття «гендеру» і статі здійснено американським антропологом Маргарет Мід [1], другий етап пов’язаний з фемінізмом першої хвилі, феміністською критикою Симони де Бовуар традиційної науки й вищої освіти [2], третій етап - вперше термін «гендер» у науковий обіг був запроваджений американським психоаналітиком Робертом Столлером, коли в 1968 р. вийшла друком його праця „Стать та гендер: про розвиток мужності та жіночності”.

Такий підхід у розгляді соціальної поведінки людей згодом підтримали багато вчених-соціологів. Він дістав назву гендерного та започаткував новий напрям соціальних досліджень – гендерні дослідження.

Історико – педагогічний аналіз дозволив визначити та обгрунтувати основні етапи розвитку гендерних досліджень, які головну увагу зосереджують на механізмах відтворення гендерної рівності, на стосунках жінок і чоловіків у суспільстві. Виділено  та охарактеризовано такі етапи розвитку гендерних досліджень (І. Кон, посилаючись на періодизацію Керол Джеклш): перша чверть XX ст. - "психологія статі", друга чверть XX ст. - "психологія статевих відмінностей", третя чверть XX ст. - "відмінності пов'язані зі статтю", кінець XX ст. - початок XXI ст. - «гендерні відмінності» [3].

У дослідженні обґрунтовано сукупність базових дефініцій, що складають теоретико – методологічну основу проблеми гендерних досліджень в педагогіці: «гендер», «гендерний підхід», «гендерні дослідження в педагогіці»

Проблеми «гендеру» турбують зацікавлені кола багатьох країн, в тому числі і країн Європейського співтовариства. Гендерні відмінності були предметом політичної уваги і соціальної сприйнятливості в Європі, тому під час останніх двох десятиліть ухвалено низку постанов, що проголошують принцип гендерної рівності та пропонують його впровадження в освіту. Мета гендерної освіти - можливість розвивати індивідуальні здібності школярів та студентів незважаючи на статеву приналежність, пом'якшення розходжень між статями, виховання в дусі вільного вибору гендерної ідентичності [5].

Вивчення досвіду створення гендерних студій у країнах Європи (Республіка Кіпр, Франція, Італія, Іспанія) сприяло виявленню таких закономірностей, як: домінуюча кількість дівчат представлена в педагогіці, мистецтві, медицині, психології. Рейтинг цих досліджень свідчить про те, що домінуюча кількість чоловіків спостерігається в таких галузях, як: математика, фізика, інженерія, комп’ютерні науки.

За даними гендерного експерименту в державі Кіпр жінок-вчителів більше, ніж вчителів-чоловіків, у той час як у технічній освіті переважають вчителі-чоловіки. На рівні вищої освіти (університет), число співробітників-чоловіків значно перевищує кількість жінок. Наприклад, в Національному Університеті Кіпру, чоловіки займають 218 посад з 310 (статистика в галузі освіти, 2006-2007). Чоловіків, також, більше, ніж жінок на керівних посадах в ієрархії міністерства освіти і культури, в інспекції рівнів успішності і на керівних посадах органів управління всіх трьох державних університетів.

Як і в багатьох інших країнах світового співтовариства у Франції існує проблема гендерної нерівності. Гендерні відмінності серед студентів у системі вищої освіти очевидні у виборі предметів і рівнів дослідження. В університетах дівчата складають 57% від усіх учнів, хоча явна більшість хлопчиків у не університетських інженерних коледжах (73%). В інженерних коледжах кількість дівчат складає лише 27%. Таким чином, ми спостерігаємо, що багато курсів вищої освіти мають гендерні зміщення.

В Іспанії існує думка про гендерну розбіжність, безпосередньо пов'язану з різним рівнем досягнень дівчат і хлопців у початковій та середній школі. Висновки про гендерні відмінності призвели до проведення конкретних досліджень і публікацій, хоча державної політики, виключно зосередженої на цьому питанні, до певного часу не було. У 2001 році було проведено дослідження, яке було сфокусовано на цьому питанні, і називалося «Гендерні персони та фемінізація академічної успішності». Результати були опубліковані у співпраці з Інститутом підготовки вчителів і досліджень в галузі освіти та інновацій. Це дослідження аналізують взаємозв'язок між успіхами учнів дівчат в школі та їх соціальним походженням і сімейними умовами.

В Італії гендерна нерівність у сфері освіти не є головною проблемою. Це не означає, що немає гендерного питання, але стать не сприймається як проблема національної важливості, принаймні у секторі освіти. Ця заява вважається достатнім свідченням того, що нема ніяких перешкод для навчання жінок на будь-якому рівні системи освіти, роботи та кар'єри. Згідно з експериментів гендерного підходу у вищій освіті Італії, доведено, що хлопчики і дівчатка вибирають різні спеціальності при вступі до університету. На прикладі університета "Ла Сапієнца" в Римі (найбільший університет в Італії) у 2003/04, 2004/05, 2005/06 роках  домінуюча кількість дівчат виявлена у таких галузях знань, як: гуманітарні науки (73,9%), медицині (65,7%) та хімії (62,5%). Рейтинг цього дослідження показав, що юнаки переважають у математиці та комп’ютерних науках (81,5%), фізиці (71,4%). Однакова кількість дівчат та юнаків спостерігається в інженерії та архітектурі, правознавстві, економіці та статистиці.

Результати гендерних досліджень показують значну нерівність у розподілі дівчат і юнаків у потоки філологічних, правознавчих, економічних, педагогічних спеціальностей. Проаналізував дану ситуацію, хотілося б підкреслити той факт, що ми спостерігаємо гендерні зміщення, коли динаміка дівчат зростає, тоді, як кількість юнаків зменшується.

 

Список використаних джерел

1. Бовуар С. де Второй пол. / С. де Бовуар. СПб. : Питер, 1997. 218 с.

2. Гайденко В. Вступ /Гендерна педагогіка : хрестоматія / переклад з англ.. В. Гайденко, А. Предборської ; за ред. В. Гайденко. Суми : ВДТ «Університетська книга», 2006. С. 7-8.

3. Кобелянська Л. С. Гендерна освіта в Україні: реалії та перспективи / Л. С.  Кобелянська // Проблеми освіти : наук.-метод. зб. К., 2003. Вип. 36. С. 58.

4. Кравець В. П. Гендерна педагогіка : навч. посібник / В. П. Кравець. Тернопіль : Джура, 2007. 416 с.

5.  Мельник Т.  М. Гендер у світовій і національній думці / Т. М. Мельник // Наук. світ. 2005.  12. С. 24.

6.  Попова Л. В. Психологические исследования и гендерный подход / Л. В. Попова. М. : Women Gender Culture, 1999.

7. Симонов В. П. Учёт гендерных различий в образовательном процессе / В. П. Симонов // Педагогика. 2005.  4. С. 4044.

Категорія: Гендер в міжнародних відносинах | Дата: 15.03.2011
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Istfak-MDU © 2008-2017