Історичний факультет МДУ   Вхід для зареєстрованих учасників





Найбільш обговорювані доповіді

[21.02.2011]
ПРЕВЕНТИВНА ДИПЛОМАТІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
[02.03.2011]
РЕГІОНАЛЬНИЙ ПАТРІОТИЗМ ДОНБАСУ НА ПРОТИВАГУ УКРАЇНСЬКОМУ НАЦІОНАЛІЗМУ (НА ОСНОВІ МАТЕРІАЛІВ ДОНЕЦЬКОЇ ПРЕСИ)
[26.02.2011]
МИРОТВОРЧІСТЬ В СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ
[25.02.2011]
ГЕОПОЛІТИЧНЕ СУПЕРНИЦТВО ІРАНУ І США В БЛИЗЬКОСХІДНОМУ РЕГІОНІ В КОНТЕКСТІ ПРОБЛЕМИ ІРАНСЬКОЇ ЯДЕРНОЇ ПРОГРАМИ
[05.03.2011]
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ЯК ВИЗНАЧАЛЬНА СКЛАДОВА ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ФРН
» Статті » Геополітична думка та геостратегічні процеси в ХХІ ст.

ГЕОПОЛІТИЧНЕ НАСЛІДКИ БУДІВНИЦТВА НАФТОПРОВОДУ ІРАН – ВІРМЕНІЯ

УДК 327(55+479,25)«312»(045)

ГЕОПОЛІТИЧНЕ НАСЛІДКИ БУДІВНИЦТВА НАФТОПРОВОДУ ІРАН – ВІРМЕНІЯ

Васілян В. Г., 

студент IV курсу спеціальності «Міжнародні відносини» Маріупольського державного університету

 

Вірменсько–іранські відносини на сьогоднішній день слугують прикладом стабільної та прагматичної зовнішньої політики спрямованої на поглиблення двостороннього партнерства, що є фактором безпеки як в регіоні Південного Кавказу так і в усьому світі. Важливе значення для такого складного регіону як Кавказ грає перманентний баланс сил, навіть незначне порушення якого може призвести до ескалації чисельних тліючих конфліктів, які за існуючих обставин, враховуючи процеси глобалізації та значення регіону як постачальника енергоносіїв, майже точно вийдуть за межі локального протистояння і за втягнення в них інтересів провідних світових держав можуть вийти за межі регіону.

Вірменія як країна, що знаходиться у стані війни з сусіднім Азербайджаном, беручі до уваги його енергетичні ресурси мусить проводити свою зовнішню політику виходячи з можливості відновлення агресії з боку останнього, що звичайно ставить керівництво країни перед необхідністю пошуку партнерів на своїх кордонах, адже з 1993 року Вірменія знаходиться у стані блокади з боку Туреччини та Азербайджану.  В цьому контексті важливе значення відіграє співробітництво між Вірменією та Іраном, як єдиний вихід Вірменії на світовий ринок. В свою чергу пріоритетне значення для останньої має сфера енергетики, в якій особливий інтерес представляє будівництво нафтопродуктопроводу, початок якого намічено на 2011 рік.  «Передбачено розпочати будівництво нафтової труби Іран Вірменія, яке буде тривати близько 2 років. Умови такі: будівництво труби коштуватиме 160-180 млн. доларів. 50% інвестицій здійснить вірменська сторона, а 50% - іранська. Однак інвестицій як таких Вірменія не зробить. Згідно з досягнутою домовленістю, інвестиції за Вірменію зробить іранська сторона, а згодом вона вилучить їх із прибутку за експлуатацію нафтової труби. За допомогою даного нафтопроводу Вірменія передбачає отримувати з Ірану готовий бензин та дизельне паливо за низькою ціною». [1]

Аналізуючи геополітичні наслідки реалізації цього проекту ми дійшли наступних висновків:

1. Диверсифікація джерел постачання енергоносіїв фактично зруйнує азербайджансько-турецьку блокаду і продемонструє її економічну та політичну невдачу останньої, а це в свою чергу може зіграти на користь процесу вірменсько-турецької нормалізації стосунків, адже політичні преференції від відкриття кордонів з Вірменією для Туреччини є набагато більш вагомішими за дотримання політики блокади.

2.   Реалізація цього проекту може стати початком подальшого будівництва транзитного трубопроводу з Ірану до грузинських чорноморських портів через Вірменію, з подальшим продажем нафти до країн Європи. Це може зробити Вірменію країною-транзитером енергоносіїв, а цей статус надає інвестиції, гарантії безпеки та додаткові надходження до бюджету, особливо враховуючи нестабільність ситуації в Африці (маємо на увазі в країнах Магрибу), не бажання ЄС залежати від поставок нафти та газу з РФ, та нездатності нафтових та газових родовищ Азербайджану в повному обсязі на довгостроковій основі задовольнити зростаючі потреби ЄС в вуглеводневих ресурсах.

3.       Цей нафтопровід є фактично доступом іранського виробника на кавказький ринок енергоносіїв, що є важливим в умовах спрямування зовнішньополітичної діяльності керівництва Ірану на перетворення останнього в регіонального лідера. Через такі проекти як нафтопровід, Іран закріплюється в регіоні і чітко дає зрозуміти, що це сфера пріоритетного значення для його зовнішньої політики.

4.           За умов подальшої втрати РФ своїх позицій на Кавказі Іран намагається зайняти її місце фактично витіснивши останню з Вірменії. Однак це не вигідно а ні Вірменії, а ні РФ. За таких обставин Вірменія дотримуючись принципу комплементарної зовнішньої політики, розмежовує інтереси Ірану та РФ роблячи акцент на поглибленні відносин з Іраном в сфері енергетики (будівництво високовольтної ЛЕП, Мегринської ГЕС, нафтопроводу, газопроводу), але в свою чергу залишаючи РФ у сфері питань військово-політичного характеру (подовження терміну перебування 102-ї бази ВС РФ у Вірменії, пере форматування ролі та завдань військових РФ у Вірменії). Цей хід якщо не виключає але значно послаблює конфлікт інтересів між Іраном та РФ, що наразі вигідно Вірменії.

5.          Також слід зазначити, що «Ірану вигідно поглиблення відносин з Вірменією в якості противаги турецьким інтересам на Південному Кавказі і противаги можливому зміцненню американської присутності, так як Вірменія не є антиамериканською державою, проте, будучи союзником Росії, певним чином врівноважує можливе домінування США в регіоні». [2] І майбутній нафтопровід є надійним довгостроковим проектом який застрахує Іран від втрати Вірменії в умовах суцільної анти іранської риторики та засудження його ядерної програми.

Отже за таких умов як Іран так і Вірменія від реалізації проекту нафтопроводу отримують відчутні преференції як політичного так і економічного характеру. Іран посилює свої позиції та протидіє тиску з боку Заходу, а Вірменія тісніше зв’язує себе договорами з Іраном не пориваючи відносини з РФ, залишаючи в активній фазі співробітництво з НАТО та ЄС, з якими Вірменію також пов’язують договори в різних сферах, а це за умов сьогодення є надійнішим засобом захисту національних інтересів та суверенітету держави.

 

Перелік використаних джерел

1. Строительство нефтепровода из Ирана начнется в Армении в 2011 году и обойдется в $100 млн. [Электронный ресурс].— Режим доступа: http://energyfuture.ru/stroitelstvo-nefteprovoda-iz-irana-nachnetsya-v-armenii-v-2011-godu-i-obojdetsya-v-100-mln. — Название с экрана.

2.  Саруханян С. Армения не пострадает от турецко-иранских отношений [Электронный ресурс] / С. Саруханян. — Режим доступа: http://www.aysor.am/ru/news/2011/02/17/sevak-sarukhanyan/. — Название с экрана.

Категорія: Геополітична думка та геостратегічні процеси в ХХІ ст. | Дата: 01.03.2011
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Istfak-MDU © 2008-2017