Історичний факультет МДУ   Вхід для зареєстрованих учасників





Найбільш обговорювані доповіді

[21.02.2011]
ПРЕВЕНТИВНА ДИПЛОМАТІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
[02.03.2011]
РЕГІОНАЛЬНИЙ ПАТРІОТИЗМ ДОНБАСУ НА ПРОТИВАГУ УКРАЇНСЬКОМУ НАЦІОНАЛІЗМУ (НА ОСНОВІ МАТЕРІАЛІВ ДОНЕЦЬКОЇ ПРЕСИ)
[26.02.2011]
МИРОТВОРЧІСТЬ В СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ
[25.02.2011]
ГЕОПОЛІТИЧНЕ СУПЕРНИЦТВО ІРАНУ І США В БЛИЗЬКОСХІДНОМУ РЕГІОНІ В КОНТЕКСТІ ПРОБЛЕМИ ІРАНСЬКОЇ ЯДЕРНОЇ ПРОГРАМИ
[05.03.2011]
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ЯК ВИЗНАЧАЛЬНА СКЛАДОВА ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ФРН
» Статті » Процеси регіоналізації та глобалізації як домінанта світового розвитку

ВІДНОСИНИ РОСІЙСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ ТА ВІРМЕНСЬКОЇ АПОСТОЛЬСЬКОЇ ЦЕРКВИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

УДК 281.96 РПЦ : 281.6(045)

ВІДНОСИНИ РОСІЙСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ ТА ВІРМЕНСЬКОЇ АПОСТОЛЬСЬКОЇ ЦЕРКВИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

Тесленко С. Є.,

студент ІІІ курсу спеціальності «Міжнародні відносини» Маріупольського державного університету

 

Протягом багатьох років історії Вірменія і Росія становили єдину державу, зберігаючи свої культурні особливості та релігійні цінності. Ще до XIX століття, коли Вірменія і Грузія добровільно увійшли до складу християнської Російської імперії, шукаючи у російських імператорів захисту християнської віри і своїх народів від непосильного турецького гніту, між цими народами склалися дружні відносини. Після вступу Вірменії та Грузії до складу Російської імперії ці відносини поглибилися і грузинський та вірменський народи вже не мислили своє майбутнє поза дружніх відносин з Росією.

Коли в 1994 році, вперше після здобуття Вірменією незалежності, почався міжцерковний діалог Вірменської Апостольської Церкви та Російської Православної Церкви, ініційований Католікосом Всіх Вірмен і Патріархом Московським і Всієї Русі, він був справедливо сприйнятий як початок конструктивних відносин між Православними Церквами. Обидва ієрархи зійшлися на тому, що необхідні регулярні консультації, що сприяють виправленню спотворень у сприйнятті один одного. Між Церквами дійсно існують обрядові відмінності, але ні в якому разі не догматичні. Хотілося б нагадати слова Патріарха Алексія Другого, який заявив у 2000 році в Санкт-Петербурзі, що відмінності ці носять не догматичний, а текстологічний характер. Це важлива теза, що орієнтує духовенство Вірменської і Російської Церкви на об'єктивне сприйняття реалій церковного, релігійного життя[3].

Хоча церква у Вірменії та Росії відокремлена від держави, на їх взаємовідносини не може не впливати характер державних відносин існуючих на сьогодні між Вірменією та Росією. Обидві держави пов'язані стратегічним партнерством, витоки якого сягають далеко в історію. Вже двадцять років минуло після розвалу СРСР. За ці роки Вірменія і Росія, подолавши потужний пресинг деструктивних сил, які намагалися зруйнувати дружній союз, зуміли увійти в русло самих довірчих, відкритих стосунків.

Таким чином, двосторонні відносини між Російською Православною та Вірменською Апостольською Церквами розвиваються на тлі активного діалогу між Вірменією та Росією. Це є важливим чинником, який визначає характер взаємин двох церков. При цьому Вірменська церква, її служителі вносять свій внесок у ці відносини, а саме вірменське духовенство, яке направляється Ечміадзінським католікосатом, починаючи з часів Петра Першого, орієнтувало і до цього дня орієнтує свою паству на Російську Федерацію. Зміцненню даної орієнтації сприяє і те, що Вірменія і Росія є православними країнами, хоч і представляють різні гілки Православ'я. [2]

Активно розвивається двостороннє економічне співробітництво Вірменії та Росії. Зокрема, досягнуто високий рівень за такими напрямками, як торгівля, транспорт, енергетика, промисловість, значно зріс обсяг російських інвестицій в економіку Вірменії. Експертна рада «Економіка і етика» при патріархові московському і всієї Русі Кирила закликає Вірменію створити масштабну інфраструктуру довгострокових спільних проектів. Рада висуває три принципи, на яких слід розвивати економічне співробітництво: ефективність, справедливість і солідарність. У своєму вступному слові Всеволод Чаплін, голова новоствореного Синодального відділу по взаєминах Церкви і суспільства, підкреслив, що тема моральності в економіці близька Церкві тому, що вона хвилює десятки мільйонів людей, що складають її паству. У заяві ради, прийнятому за підсумками засідання 29 липня 2010, зазначається: «Зараз необхідно сформувати масштабну інфраструктуру взаємовигідних проектів, розрахованих на довгострокову перспективу. Сфери взаємних інтересів очевидні: це чорна та кольорова металургія, ядерна енергетика, сільське господарство, економічна підтримка освітніх і гуманітарних ініціатив ». Документ підкреслює стратегічну важливість відкриття« доступу капіталу одних країн до проектів на території інших »[8].

Російська Православна Церква веде двосторонні богословські співбесіди з усіма Церквами. Мета цих співбесід - сприяти загальноправославному діалогу з Орієнтальними Церквами шляхом вивчення окремих богословських розбіжностей між традиціями, а також з'ясування загальних позицій з актуальних проблем сучасності. У богословських співбесідах з Вірменською Апостольською Церквою за взаємним погодженням в якості головної теми дискусії обрана суспільна проблематика. Перша зустріч, яка відбулася в 2001 році, була присвячена обговоренню Основ соціальної концепції Російської Православної Церкви. Темою цієї зустрічі стала концепція прав людини. Ця тема вже тривалий час обговорюється в Російській Православній Церкві, зокрема, в рамках робочої групи з підготовки загальноцерковного документа з прав людини і гідності людської особистості. Зустріч у Вірменії стала однією з ланок у процесі узгодження позиції Російської Православної Церкви з даного питання з іншими християнськими традиціями. 5-6 лютого 2008 року в духовному центрі Вірменської Апостольської Церкви - Святому Ечміадзіні - відбулася друга зустріч у рамках співбесід між Російською Православною Церквою та Вірменською Апостольською Церквою. Ця зустріч була присвячена темі «Права людини, моральність і традиційні цінності». 23 липня 2009, відбулося засідання Верховної духовної ради першопрестольного Святого Ечміадзіна, на якому глава Вірменської Церкви - Верховний Патріарх і Католікос всіх вірмен Гарегін II заявив про те, що богословський діалог між Вірменською Апостольською і Російською Православною Церквами повинен тривати і надалі. Католікос проінформував членів ради про деталі своєї зустрічі в Москві з главою Російської Православної Церкви Святійшим Патріархом Московським і всієї Русі Кирилом. Він із задоволенням зупинився на теплих, братських відносинах між двома Церквами. [1]

Міжрелігійний діалог може проходити у формі двосторонніх і багатосторонніх зустрічей. Так, 25 квітня 2010 року, в Баку відбулося засідання Міжрелігійної ради СНД, в якій взяли участь Шейх-уль-іслам Гаджі Аллахшукюр Пашазаде, голова Управління мусульман Кавказу, Патріарх Московський і Всієї Русі Кирило і Католікос всіх вірмен Гарегін II. Засідання такого роду в наш час носять не тільки практичний, але і символічний характер, тому що приклад доброї співпраці релігійних керівників має дуже велике значення для збереження міжрелігійного миру та співробітництва на всьому просторі СНД. А. Пашазаде високо оцінив зусилля Російської Православної Церкви та особисто Святійшого Патріарха Кирила з подолання конфліктів на пострадянському просторі. У тому числі в справі встановлення діалогу між Управлінням мусульман Кавказу та Вірменською Апостольською Церквою та пошуку шляхів спільного вирішення нагірно-карабахської проблеми. А. Пашазаде підтвердив повну згоду з позицією Його Святості, який заявив у ході свого візиту до Вірменії про необхідність мирного вирішення карабахського питання. Висловивши впевненість, що «ця проблема повинна знайти своє рішення у процесі розвитку діалогу між народами та релігіями», Шейх-уль-іслам заявив про готовність релігійних лідерів «створювати відповідне середовище, в якій люди змогли б зблизитися, замість того щоб нападати один на одного ». На наступний день, 26 квітня 2010 р. у Баку в палаці «Гюлістан» під головуванням Святійшого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила та голови Управління мусульман Кавказу Шейх-уль-ісламу Аллахшукюр Пашазаде відкрився Всесвітній саміт релігійних лідерів. Святійший Патріарх Кирило звернувся до гостей і учасників саміту зі словом, присвяченому завданням міжрелігійного діалогу в сучасному глобалізованому світі. На пленарному засіданні виступили керівник Управління у справах релігії Турецької Республіки доктор Алі Бардакоглу і Верховний Патріарх і Католікос всіх вірмен Гарегін II. Підсумковим документом стала спільна декларація за підсумками тристоронньої зустрічі між Аллахшукюр Пашазаде, Патріархом Кирилом і Гарегіном II. У якій говориться: «Ми, духовні лідери азербайджанського та вірменського народів при високому посередництву предстоятеля Російської Православної церкви, Патріарха Кирила, зустрілися в Баку, щоб засвідчити одне одному свою повагу і обговорити нагальні заходи для досягнення справедливого миру і злагоди між нашими народами і державами ». Шейх-уль-Іслам, Патріарх і Католікос висловили підтримку міжнародним зусиллям з врегулювання вірмено-азербайджанського, Нагірно-Карабахського конфлікту і зусилля президентів Азербайджану і Вірменії, також підкреслили готовність сприяти прагненням глав двох держав у цьому питанні. [5; 7]

Обмін офіційними візитами між «керівниками Церков» має велике значення у розвитку двосторонніх відносинах. 22-23 вересня 2001 року відбувся візит Святійшого Патріарха Московського і всієї Русі Алексія II до Вірменії для участі у святкуванні 1700-річчя прийняття християнства Вірменією в якості державної релігії. Це була перша зустріч Патріарха Алексія II і Гарегіна після розпаду СРСР. Після прибуття глави РПЦ до Вірменії обидва Патріарха пройшли в резиденцію Президента Республіки Вірменія Роберта Кочаряна, де відбулася їхня зустріч з Президентом. У ході зустрічі відбувся широкий обмін думками з питань російсько-вірменських державних відносин, а також взаємовідносин між Російською Православною та Вірменської Апостольської Церквами. Наступний зустрічний візит був здійснений 25 листопада 2009 Гарегіном до Москви. Католікос Всіх Вірмен взяв участь в освяченні купольного хреста малої церкви кафедрального церковного комплексу в Москві. У ході візиту відбулася зустріч двох Патріархів, де на чолі РПЦ став новообраний Патріарх Кирило. 16 березня 2010 відбувся його візит до Вірменії. [4]

Пасторська поїздка показала підтримку патріарха Кирила Вірменської Апостольської церкви та віруючим цієї церкви. Візит духовного пастиря до Вірменії, звичайно ж, в першу чергу є подією духовно-релігійного характеру. Але він має і політичну сторону. 17 березня в офіційній резиденції Президента Вірменії в Єревані відбулася зустріч Святійшого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила з Президентом країни Сержем Саргсяном. Який відзначив, що однією з основ двосторонніх відносин є теплі, дружні відносини між Вірменською Апостольською та Російською Православною церквами та їх міцний духовний зв'язок. [6]

Поглиблення духовних і релігійних зв'язків між двома церквами однаково вигідно як Вірменії, так і Росії. Росія, наприклад, за допомогою Вірменської Апостольської церкви може зміцнити свої позиції в різних куточках світу, наприклад в Східній Африці. Досить зазначити, що тривалий кілька десятиліть конфлікт між двома найбільшими східними християнськими церквами - Коптської і Ефіопської, був вирішений у 2007 році саме завдяки посередництву Вірменської Апостольської церкви, ставлення до якої в регіоні дуже поважне і шанобливе. Зрозуміло, що за допомогою вірменської церкви російська церква також може зміцнити свої відносини з даними церквами, що зробить вплив на ефективність російської зовнішньої політики.

Це є доказом того, що релігійний фактор, а зокрема російське православ'я, є важелем впливу на міжнародні відносини. Зокрема на російсько-вірменські відносини.

 

Список використаних джерел

1. В Эчмиадзине состоялась очередная встреча богословов Русской Православной Церкви и Армянской Апостольской Церкви [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://www.bogoslov.ru/en/text/277422/index.html. — Название с экрана.

2. Интервью Святейшего Патриарха Московского и всея Руси Алексия II [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://arunion.info/news/russko_armjanskoe_sodruzhestvo/2010-03-17-72. — Название с экрана.

3. Из истории Ново–Нахичеванской и Российской епархии Армянской Апостольской Церкви [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://armenianchurch.ru/diocese/histori_AAC. — Название с экрана.

4.  Католикос Всех Армян Гарегин II находится в Москве [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://ru.apa.az/news_Католикос_Всех_Армян_Гарегин__147903.html. — Название с экрана.

5. Межрелигиозный саммит 200 религиозных лидеров из 35 стран в Баку [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://smi2.ru/Rizvan_Guseynov/c310415. — Название с экрана.

6. Президент Армении принял Патриарха Кирилла и Гарегина Второго [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://voskanapat.info/blog/prezident_armenii_prinjal_patriarkha_kirilla_i_garegina_vtorogo/2010-03-17-789. — Название с экрана.

7. Совместная декларация Патриарха Московского и всея Руси Кирилла и Верховного Патриарха и Католикоса всех армян Гарегина II [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://www.mospat.ru/ru/2010/03/18/news14697. — Название с экрана.

8. Экспертный совет «Экономика и этика» при Святейшем Патриархе Московском и всея Руси [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://www.patriarchia.ru/db/text/705176.html. — Название с экрана.

Категорія: Процеси регіоналізації та глобалізації як домінанта світового розвитку | Дата: 15.03.2011
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Istfak-MDU © 2008-2017