УДК 364.044.68-053.67(477.62)
СОЦІАЛЬНЕ САМОПОЧУТТЯ МОЛОДІ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
НА ОСНОВІ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ)
Агєєва Олена Леонідівна,
старший викладач кафедри міжнародних
відносин та зовнішньої політики
Маріупольського державного університету
Формування та реалізація державної молодіжної політики відбувається за
чіткою структурою та трьома головними рівнями: державна, регіональна, місцева.
Два останні рівня потребують особливого підходу при виробленні головних засад,
залежно від особливостей того чи іншого регіону/області та, насамперед,
урахування тих потреб, які є нагальними для молоді цієї території України. Для
проведення повноцінної політики в конкретно взятому регіоні, в нашому випадку
Донецькому, та з’ясування тих самих потреб доцільним є систематичне проведення
соціологічних опитувань серед молодих громадян, що зробить молодіжну політику
дієвою та допоможе вирішити багато проблем, які стоять сьогодні перед
української молоді – що й є головною ціллю молодіжної політики.
Аналіз сучасного соціального самопочуття молоді дасть змогу визначити
соціальні потреби молоді Донеччини, співвіднести їх з психологічним станом та
формуванням ціннісних орієнтацій й напруженості всього українського молодого
суспільства.
Насамперед для оцінки тенденцій розвитку української молоді та молоді
Донецької області в тому числі, необхідно визначити відповідність окремих
соціальних благ потребам молодої людини. Респондентам в ході різних
соціологічних опитувань ставилось приблизно одне запитання «У недостачі яких
соціальних благ Ви відчуваєте гостру необхідність?», пропонувалось відзначити
всі прийнятні варіанти відповіді. Відсоток осіб, які обрали недостатність цього
соціального блага характеризує напруженість молоді щодо конкретної цінності
(таблиця 1).
Таблиця 1. Напруженість соціальних потреб
молоді України (1992 р., 1994 р., 1998 р., 2000 р. та 2007 р.) та молоді
Донецької області (2009 р.)
*За матеріалами Держстатистики [1, с. 82-85].
**За матеріалами поданими у щорічній доповіді
Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про
становище молоді «Молодь на ринку праці» (за підсумками 2006 р.) [2, с. 137].
***За результатами моніторингу, проведеного Інститутом
соціології НАН України серед української молоді у січні 2000 р. [3, с. 14-15].
****За даними власного опитування, проведеного
серед молоді Донецької області у березні 2009 р.
Отже, за результатами дослідження бачимо, що найвищій рівень напруженості серед
молоді Донецької області зумовлює недостача у забезпеченні таких цінностей, як
«стабільність у державі та суспільстві» (76 %) та «екологічний стан
навколишнього середовища» (73 %). Недостатність забезпечення цих потреб
відзначили понад дві третини як донецької так і всеукраїнської молоді. Близько
половини вказали на брак таких соціальних благ, як «медичне обслуговування» (56 %), «задовільна
робота» (55 %) та «безпека особистості
та родини від злочинності» (49 %), в цих показниках також відчутної різниці з
показниками серед всієї української молоді не відчувається. Ці дані говорять
про те, що такі сфери життя молоді, як соціальна безпека, соціально-політичні
відносини, професійно-трудові питання є й залишаються найбільш актуальними та
невирішеними для молодих людей будь-якого регіону України. Трохи більше чверті
населення відзначають недостатність у благах інформаційно-культурної сфери
«можливість отримання якісної освіти, професійної підготовки» (25 %) та
«можливість отримання об’єктивної інформації» (31 %), що знов таки в цілому
збігається з загальними даними та не викликає особливого занепокоєння у молодих
людей.
А ось далі йде група чинників, які відповідають за матеріально-побутову
сферу («можливість повноцінно проводити відпустку», «можливість модно та гарно
одягатись», «можливість харчуватись відповідно до своїх смаків», «наявність
власного автомобілю»), тут вже відчувається істотна різниця між рівнем
напруженості загальноукраїнського масштабу та серед молоді Донецького регіону.
Якщо подивитись на відсоток першої групи, то він в середньому складає половину
респондентів, щодо регіональних показників, то він значно нижчий за
всеукраїнській, в середньому четверта частина. Різниця пояснюється перш за все
тим, що рівень матеріального стану мешканців Донецької області вищій за інші
регіони, що природно знімає матеріальну напруженість й з молодих людей, навіть
незважаючи на те, що дослідження проводилось в умовах економічної кризи.
Метою наступного запитання було виявлення ціннісних орієнтацій молоді, що є
досить важливим бо система цінностей світосприйняття певної групи людей, в
нашому випадку молоді Донецької області, дозволить виявити рівень розвитку
сучасного суспільства. В ході з’ясування цього питання респондентам ставилось
запитання «Які складові життя для Вас є важливими?», пропонувалось відзначити
всі прийнятні варіанти відповіді (таблиця 2).
Таблиця 2. Ціннісні орієнтації молоді
(респондентам пропонувалось відзначити всі
прийняті варіанти відповіді)
*За даними соціологічних досліджень, проведених в
тому числі серед української молоді Центром «Соціальний моніторинг» та
Українським Інститутом соціальних досліджень: «Ціннісні орієнтації населення -
1996», у вересні-жовтні 1996 р. та «Ціннісні орієнтації населення - 1999», у
грудні 1999 р. [4,с. 69].
** За даними опитування громадської думки
населення України, проведеного в тому числі серед української молоді Центром
«Соціальний моніторинг» та Українським Інститутом соціальних досліджень у 2002
р. [4,с. 69].
***За даними власного опитування, проведеного
серед молоді Донецької області у березні 2009 р.
Розглянемо рейтинг основних цінностей життя донецької молоді у порівнянні з
усім молодим населенням України. Важливість сім’ї як традиційної цінності визначають близько 95
% молоді незалежно від регіону, це цілком природно, бо саме сім’я забезпечує
базові потреби людини і суспільства. Наступні чинники в рейтинговому порядку
цілком співпадають як у всеукраїнської, так і у донецької молоді, проте, у
останній їх показних значно нижчий. Так «друзі, знайомі» 92 % проти 70%, робота
– 87% проти 51 %, вільний час, хобі та розваги відповідно 80 %, 70 % та 48 %
проти 36 %, 24 % та 37 %, особливо відчутна різниця у таких пріоритетах як релігія
- 45 % проти 8 % та політика 40 % проти 6 %. Зіставлення особливостей структури
цінностей дає змогу виявити загальні тенденції формування ціннісної системи,
характерної для певної вікової та територіально обмеженої групи населення. В
чому криється причина такої відчутної різниці? По-перше, це говорить про
негативний морально-психологічний стан молоді Донецької області, яка не
відчуває потреби у широкому спілкуванні та розвитку своєї особистості,
концентруючи увагу лише на родині, роботі та найближчому оточені. По-друге,
причиною може бути проста відсутність вільного часу, що пояснюється умовами та графіком роботи населення
промислового регіону. Нарешті, відсутність релігійних уподобань може бути
наслідком історичних особливостей регіону на відміну наприклад від регіону
Західної України. Проте, які б причини не складали ізоляціонізм у молоді, це
можна виправити саме шляхом активного втручання державних заходів та
поступового виховного процесу в рамках молодіжної політики.
Таким чином, бачимо, що соціологічні
дослідження проблеми соціального самопочуття молоді в Донецькій області виявили
ряд проблемних моментів, які для себе бачить молодь регіону. Для владних
структур це є закликом до швидкого реагування в тих галузях, на які мусить
звернути увагу держава при вироблені головних засад молодіжної політики. Це
дозволить не тільки вирішувати проблеми, а й попередити їх.
Враховуючи те, що громадяни віком 14-35
років здебільшого відчувають свою незахищеність перед проблемами нестабільності
у державі, екологічного стану, медичного обслуговування та незадовільної
роботи, держава мусить надати молоді підтримку у цих питаннях через введення
пільг у медицині, оздоровленні та забезпечення прав молоді на робочому місці.
Нажаль на нестабільність у державі державна молодіжна політика вплинути не
може, проте, хоча б зазначені кроки змогли покращити соціальне самопочуття
донецької молоді. До того ж необхідно боротися з фактором соціального
ізоляціонізму, який виявляється у відсутності власних зацікавлень окрім роботи
та найближчого оточення, це можливе
через активізацію роботи клубів по інтересам, молодіжних об’єднань, а для цього
необхідно зробити перші доступними, а другі фінансово підтримувати. А також
поширювати релігійний хист, для цього ввести у шкільному курсі обов’язкову
релігійну дисципліну.
Список використаних джерел
1. Молоде
покоління нової України: ескіз соціального портрету. — К.: А.Л.Д., 1995. — 96
с.
2. Молодь
України на ринку праці: щоріч. доп. Президентові України, Верховній Раді
України, Кабінету Міністрів України про становище молоді (за підсумками 2006
р.)/ Є. І. Бородін, М. О. Василенко, В. А. Головенько
та ін. — К. : Крамар, 2007. — 200 с.
3. Паніна
Н. Молодь України: структура цінностей, соціальне самопочуття та
морально-психологічний стан за умов тотальної аномії / Н. Паніна // Соціологія:
теорія, методи, маркетинг. — 2001. — № 1. — С. 5—26.
4. Щерба Г.,
Яремкевич Р. Ціннісні орієнтації молоді в контексті соціокультурних змін:
матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції [«Молодіжна політика:
проблеми і перспективи»], (Дрогобич, 10-11 березня 2006 р.) / ДДПУ. — Дрогобич,
2006. — С. 64—71.
| 
