Історичний факультет МДУ   Вхід для зареєстрованих учасників





Найбільш обговорювані доповіді

[21.02.2011]
ПРЕВЕНТИВНА ДИПЛОМАТІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
[02.03.2011]
РЕГІОНАЛЬНИЙ ПАТРІОТИЗМ ДОНБАСУ НА ПРОТИВАГУ УКРАЇНСЬКОМУ НАЦІОНАЛІЗМУ (НА ОСНОВІ МАТЕРІАЛІВ ДОНЕЦЬКОЇ ПРЕСИ)
[26.02.2011]
МИРОТВОРЧІСТЬ В СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ
[25.02.2011]
ГЕОПОЛІТИЧНЕ СУПЕРНИЦТВО ІРАНУ І США В БЛИЗЬКОСХІДНОМУ РЕГІОНІ В КОНТЕКСТІ ПРОБЛЕМИ ІРАНСЬКОЇ ЯДЕРНОЇ ПРОГРАМИ
[05.03.2011]
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ЯК ВИЗНАЧАЛЬНА СКЛАДОВА ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ФРН
» Статті » Зовнішня політика держав світу в умовах глобалізації

ОСТРОВА ДЯОЮЙДАО (АРХІПЕЛАГ СЕНКАКУ) У ЯПОНО-КИТАЙСЬКИХ ВІДНОСИНАХ

УДК 327 (52:510) (045)

ОСТРОВА ДЯОЮЙДАО (АРХІПЕЛАГ СЕНКАКУ) У ЯПОНО-КИТАЙСЬКИХ ВІДНОСИНАХ

Бузаджи І. О.,

студентка ІІ курсу спеціальності «Міжнародні відносини» Маріупольського державного університету

 

Протягом тривалого історичного періоду Японія розвивалася, піддаючись культурному впливу таких країн-сусідів, як Китай і Корея, і підтримувала зв'язки [тільки] з цими країнами [1].

Японо-китайські відносини мають дуже давню історію Китай дуже сильно вплинув на різноманітні сторони культури, традицій і мистецтв Японії. У подальшому шляхи країн то сходилися, то розходилися – Японія і Китай не раз опинялися по різні сторони барикад, але в кінцевому рахунку країни знову тиснули один одному руки.

Незважаючи на те, що в економічному плані взаємозв'язок двох країн постійно зростає, зіткнення між Китаєм і Японією проявляються по цілому ряду питань – від територіальних суперечок і боротьби за природні ресурси до свого роду гонки озброєнь. Ця тенденція турбує вдвічі, адже вона виникла після багаторічних марних спроб відкласти в сторону гіркі спогади про японську агресію проти Китаю та інших азійських країн на початку двадцятого століття, і спробувати спільними зусиллями забезпечити майбутнє процвітання в регіоні. Від того, як Японія і Китай вирішать свої суперечки, залежить, за висловом китайської партійної газети "Женмінь Жибао", "майбутнє Східної Азії і навіть всього світу" [2].

Найголовнішою проблемою у відносинах між Японією та Китаєм є конфлікт цих двох держав за архіпелаг Сенкаку (у китайській картографії – острова Дяоюйдао).

У XIV-XVI ст. морський шлях з Китаю на острови Рюкю незмінно пролягав повз архіпелагу Сенкаку (Дяоюйдао), отже, дані острови були добре відомі мореплавцям і були важливим орієнтиром для навігації. Проте в другій половині XIX ст. архіпелаг залишався ненаселеним, у джерелах не містяться відомості про спроби освоєння цієї території ні з боку імператорського Китаю, ні з боку Японії.

У 70-х-80-х рр.. XIX ст. Японія починає проявляти інтерес до архіпелагу Сенкаку, розташованому в безпосередній близькості від островів Рюкю – острови Сенкаку з'являються на офіційних картах Японії. Позначаючи острови Сенкаку як свою територію на картах, Японія домагалася їх законного приєднання. Однак через складнощі у відносинах з Китаєм уряд Мейдзі не задовольнив прохання губернатора префектури Окінава вжити необхідних заходів, щоб узаконити приналежність архіпелагу Сенкаку Японії. Тим не менш японський уряд не забороняв японським рибалкам вести промисел поблизу архіпелагу Сенкаку, вважаючи ці безлюдні острови нічийною територією. У свою чергу китайський уряд не висловлював протесту щодо дій японських рибалок. На підставі цього можна зробити висновок, що китайський уряд не розглядав архіпелаг Сенкаку як територію, що належить Китаю [5].

Слід додати, що острови Сенкаку, які Пекін оспорює в Токіо, перейшли під контроль Японії в 1895 році разом з Тайванем у якості контрибуції після перемоги у війні з імператорським Китаєм. Після Другої світової війни вони знаходилися під американською окупацією, а потім США передали їх Японії. Відмова останньої від прав на Тайвань, на думку Пекіна, повинна поширюватися і на Сенкаку. КНР вважає ці острови такою же "невід'ємною частиною" своєї території, як і Тайвань.

Загострення конфлікту між Японією та Китаєм стосовно архіпелагу Сенкаку відбулося у 1970х рр., коли Міністерство закордонних справ КНР опублікувало офіційну заяву, в якій проголосило свої історичні і юридичні права на Дяоюйдао. Однак, коли у 1972 р. керівництва Японії і Китая підписали комюніке про відновлення дипломатичних відносин, КНР жодним словом не обмовилась про свої претензії на Дяоюйдао [3].

Серед вчених існує думка, що територіальний спор пов’язаний не стільки з суверенітетом над архіпелагом, скільки з правом на освоєння ресурсів континентального шельфу Східно-Китайського моря в районі островів Дяоюйдао. Невипадково конфлікт виник тільки після того, як з'явилися припущення про наявність нафти поблизу островів Сенкаку. (згідно з докладом, опублікованим економічною комісією ООН з Азії і Далекого Сходу), в той час як на більш ранніх етапах суверенітет над ними не оспорювався, про що свідчать японські та китайські джерела. Ця теорія була підтверджена у 1968 р., коли дослідження вчених із Японії, Тайваня та Південної Кореї показали, що у північно-східному напрямку від Тайваня, в районі загальною площею 200 тис. кв. км, знаходиться багате родовище нафти [5].

У 1974 р. КНР вперше застосувала новий підхід до проблеми: вона запропонувала відкласти розгляд питання на невизначений термін. Така політика виявилась ефективною для нормалізації японо-китайських відносин. З цього часу, після встановлення дипломатичних відносин, конфлікт багато в чому втратив свою гостроту. Але ненадовго…

Конфлікт знову загострився в середині 1990-х рр. Однією з причин загострення територіального конфлікту став той факт, що, прийнявши конвенцію ООН з морського права у 1996 р., і Китай, і Японія включили архіпелаг Сенкаку в свої морські економічні зони.

Після переговорів між Токіо і Пекіном у 1999 р. ситуація трохи помякшилась. Це підтверджує той факт, що Японія докладає максимальних зусиль для того, щоб шляхом широкого діалогу, включаючи постійне спілкування лідерів обох країн, домогтися реальних результатів у вирішенні практичних завдань японо-китайських відносин [4].

Японія розуміє, що стабільний і граючий ще більш конструктивну роль у світовому співтоваристві Китай – це беззастережна передумова стабільності азіатського регіону і всього світу. Ось чому Японія буде співпрацювати саме в цьому напрямку.

 

Список використаних джерел

1. Внешняя политика Японии и японо-российские отношения [Электронный ресурс ].  Режим доступа : http://archipelag.ru/ru_mir/ostrov-rus/far-east/foreign-policy/. Название з экрана.

2. Конфликт в Азии. Углубляются японо-китайские противоречия [Электронный ресурс ].  Режим доступа : http://www.centrasia.ru/newsA.php?st=1094021040. Название з экрана.

3. Архипелаг Сэнкаку в истории японо-китайских отношений [Электронный ресурс ].  Режим доступа : http://mmj.ru/japan.html?&article=147&cHash=4469418dfb. Название з экрана.

4. Кризисы. Конфликты. Войны. Дяоюйдао (Сенкаку) [Электронный ресурс ]. — Режим доступа : http://dlib.eastview.com/browse/doc/2522741. Название з экрана.

5.   Острова Сенкаку (Дяоюйдао) [Электронный ресурс ]. — Режим доступа : http://nbenegroup.com/territory/senkaku.html. Название з экрана.

6.  Границы территориального спора между Японией и Китаем могут расшириться [Электронный ресурс ]. — Режим доступа : http://www.rodon.org/polit-100826111026. — Название з экрана.

Категорія: Зовнішня політика держав світу в умовах глобалізації | Дата: 17.03.2011
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Istfak-MDU © 2008-2024