УДК
327 (477+569.4) (045)
ВІДНОСИНИ
УКРАЇНИ ТА ІЗРАЇЛЮ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
Пашко А.В.,
студентка ІІ курсу спеціальності «Міжнародні
відносини» Маріупольського державного університету
В інформаційному світовому полі міститься дуже багато
негативу про державу Ізраїль. Я приїздила декілька разів в цю країну і була
вражена, як пустелю та малярійні болота можна було перетворити в країну-оазис.
Але це тільки красива видима сторона. Мене зацікавило інше… Майже півмільйона
наших співвітчизників проживають в цій країні, а в Україні знаходиться одна з
найбільших єврейських громад. І виходить багато що об’єднує наші два народи.
Але сучасна система міжнародних відносин – це не тільки взаємозв’язок між 2-3
країнами, це зв’язок між всіма членами політичного суспільства світу. Нажаль,
сьогодні так мало країн неохоплених якимись катаклізмами, конфліктами,
етнічними та міжнаціональними суперечками, тому мирне врегулювання конфліктів
відіграє чи не головну роль у цій системі. На основі історичного минулого
Україна і Ізраїль як раз приклад протистояння та суперечностей, що потребують
вирішення в сучасному світі.
Головне, що загострює відносини між цими країнами –
історично важливе питання визнання Голодомору та Голокосту геноцидом відповідно
української та єврейської націй. Геноцид – це жахливе явище повного чи
часткового знищення етнічної, релігійної чи національної групи людей, спричинення
шкоди здоров’ю, насильне переселення, створення нелюдських умов житя. В
світовій історії ми зустрічаємо багато таких прикладів. І все це буде виникати
і продовжуватись до тих пір, доки геноцид не буде названо його дійсним ім’ям –
міжнародний злочин проти людства.
У відносинах Ізраїлю та України слід визнати факт небажання
єврейського народу визнати геноцидом Голодомор (1932-1933 рр.) в Україні.
Звичайно, це не додає тепла у взаємовідносини та співпрацю держав, але до
кризових явищ це не призводить [3].
Навпаки, останнім часом відбувається помітне зближення
народів у питаннях досліджень історичного минулого країн, засудження таких
явищ, як антисемітизм, расова та національна нетерпимість, сприяння зміцненню
міжнародного світу, безпеки і стабільності.
Тема українсько-єврейських стосунків достатньо не проста.
Явище так званого «золотого спокою» непокоїть євреїв України с покоління в
покоління ще з 30-40-х років XVII ст., яке закінчилось спалахом відкритого
антисемітизму.
Посилення антисемітизму в сучасній Україні припадає на
2002-2005 рр., коли євреї зазнали тяжких фізичних утисків. Але ці загострення
антиєврейських настроїв в Україні носять, в основному, політичний характер. І
взагалі, за останнє десятиліття соціальна дистанція між євреями та неєвреями не
набагато, але скоротилася. Євреї в Україні навіть бажаніші, ніж зарубіжні
українці.
Сьогодні Україна та Ізраїль висловлюють загальну зацікавленість
в мирному врегулюванні ситуації на Близькому Сході в атмосфері довіри і
взаєморозуміння, а також Україна підтвердила свою згоду з резолюціями
Генеральної Асамблеї і Ради Безпеки ООН в питаннях необхідності становлення в
регіоні справедливого і тривалого миру [2].
Не погані, хоч і недостатні тенденції торгово-економічного
розвитку українсько-ізраїльських відносин. Особливістю цих відносин з моменту
їх зародження (с поч. 90-х рр.) є їх практично стихійний розвиток за рахунок
середнього та великого приватного капіталу при зовсім мінімальній участі
державних структур з обох боків. Довгий час недостатніми темпами
удосконалювалася двобічна договірна база. Достатньо ілюстративним є той факт,
що торгово-економічна місія при ізраїльському посольстві в Україні була створена
лише у 2008 році. Останні роки характеризуються посиленням взаємних ділових
інтересів в тому числі і на державному рівні. Активізувалась діяльність
двосторонніх органів, таких як міжурядова українсько-ізраїльська комісія з
питань торгової та економічної співпраці, робоча група з питань співпраці в
підготовці з чемпіонату Євро-2012, робоча група з питань співпраці в авіаційній
сфері, україно-ізраїльський Комітет з питань науково-технічного
співробітництва.
На даний час уже діє більш 30-ти двосторонніх угод та
договорів охоплюючих основні напрямки економічних взаємодій.
Найбільшим успіхом для обох сторін є підписання 21-22 липня
2010 року угоди про відміну віз для громадян України та Ізраїлю, і яка вступила
в дію з 9 лютого 2011 року.
З розвитком туристичного напрямку тісно пов’язаний
авіаційний бізнес. Авіакомпанії «АєроСвіт», «ДонбасАєро», «Ель-Аль» вже з
початку зими 2010 року запланували здійснювати між Україною та Ізраїлем до 16
рейсів в тиждень. Тільки в 2009 році в Україні побувало 40 тис. ізраїльських
туристів, а Ізраїль відвідало 73 тис. українців. Після відміни візового режиму
за припущенням міністра туризму Ізраїлю Стаса Місежнікова кількість туристів із
України в Ізраїль може збільшитись мінімум в троє [4].
Зміцнюються і культурні зв'язки між країнами, проводяться
різноманітні акції, виставки, концерти, які організовують громадські
організації України та посольство України в Ізраїлі.
Для оцінки сьогоднішньої ситуації і перспективи її розвитку
корисно розглянути структуру і динаміку двобічних економічних зв’язків.
Протягом тривалого періоду Україна розглядалася як зручний постачальник дешевої
сільськогосподарської, металургійної, хімічної сировини і полуфабрикатів. В Ізраїль
з України прямими і обхідними шляхами імпортувалася пшениця, кукурудза, фуражне
зерно, борошно, арматура, металопрофіль та інші вироби з чорних металів,
заготовки з кольорових металів, продукція хімічної промисловості, необроблені
алмази, горілка.
Ізраїль експортує в Україну продукцію сільського
господарства (цитрусові та ін. фрукти, ранні овочі, квіти, насіння, соки),
ліки, медичне обладнання, обладнання і технології для сільського господарства,
технології та системи безпеки, продукцію хімічної промисловості, косметику,
побутову техніку. За обсягом товарообігу з Ізраїлем, Україна в списку з 13
пострадянських держав традиційно займала 2 місце після Росії, зараз
перемістилася на 4 місце поступаючись Казахстану й Азербайджану, які збільшили
поставки в Ізраїль нафти і нафтопродуктів.
Підводячи підсумки цього короткого огляду, можна погодитися
із загальними оцінками і прогнозами як українських, так і ізраїльських
фахівців:
Основними перспективними напрямками ділового співробітництва
для наших країн в короткостроковій перспективі (на найближчі 3-5 років) є
участь ізраїльських фірм в модернізації об'єктів сільського господарства,
сучасних підприємств зі зберігання і переробки продуктів харчування, туризм,
кооперація наукових і навчальних закладів, розробка програмних продуктів та
телекомунікації, зв'язок, співробітництво лікувальних установ, реабілітаційних
та діагностичних центрів, співпраця зі створення в Україні сучасної системи
страхової медицини, формування сучасних логістичних мереж.
Значну фінансову та інтелектуальну віддачу в більш
віддаленій перспективі (5-7 років) може принести співпраця у сфері
промисловості і високих технологій (приладобудування, авіація та космічні
програми, суднобудування, геологорозвідка, енергозбереження, матеріали з новими
властивостями, біотехнології тощо), текстильна промисловість, інші види
кооперації у сфері індустріальних науково-дослідних і дослідно-конструкторських
робіт, спільне освоєння ринків третіх країн.
Для успішного рівноправного і взаємовигідного
співробітництва Україні та Ізраїлю необхідно здійснити велику роботу: привести
у відповідність з конкретними потребами спільну законодавчу базу, перевести
співпрацю на новий рівень довіри, фінансового та правового супроводу, створити
нові спільні державні та громадські інститути [4].
Звичайно,
відносини України та Ізраїлю розвивалися б більш інтенсивно, якби Ізраїль
врегулював відносини з Палестиною і Сирією.
Варто
сказати, що проблеми у відносинах України та Ізраїлю звісно є, однак країни
активно намагаються не припиняти свої відносини та подолати кризові явища. Україні
на шляху до євроінтеграції без сумнівів важливо брати участь у економічних
програмах ЄС, бути учасницею акцій та конференцій ООН, просто розширювати
кордони своєї міжнародної діяльності, тож двостороння співпраця з Ізраїлем
виступає важливим чинником всіх названих процесів. Перспективи даних відносин
для нашої держави є зрозумілими, ось чому на сьогодні так багато вчених та
політологів приділяють увагу взаємодії українського та єврейського етносів в
умовах існуючої системи міжнародних відносин.
Список
використаних джерел
1. Бадрак В. Україна — Ізраїль: передумови прориву
/ В. Бадрак [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.jewukr.org/observer/eo2003/page_show_ru.php?id=1191. — Назва з
екрану.
2. Взаємовідносини Україна-Израїль [Електронний
ресурс]. — Режим доступу : http://www.7kanal.com/news.php3?id=269107. — Назва з
екрану.
3. Майборода О. Українці і єврєї: теоретично
дружба, практично з підтекстом / О. Майборода [Електронний ресурс]. — Режим
доступу : http://www.jewukr.org/observer/jo11_30/p1101_r.html. —
Назва з екрану.
4. Павлов А. О состоянии торгово-экономических
отношений между Украиной и Израилем / А. Павлов [Електронний ресурс]. —
Режим доступу : http://blog.exclusive-ukraine.com.ua/2011/01/26/2828.html.
— Назва з екрану.
| 
