Історичний факультет МДУ   Вхід для зареєстрованих учасників





Найбільш обговорювані доповіді

[21.02.2011]
ПРЕВЕНТИВНА ДИПЛОМАТІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
[02.03.2011]
РЕГІОНАЛЬНИЙ ПАТРІОТИЗМ ДОНБАСУ НА ПРОТИВАГУ УКРАЇНСЬКОМУ НАЦІОНАЛІЗМУ (НА ОСНОВІ МАТЕРІАЛІВ ДОНЕЦЬКОЇ ПРЕСИ)
[26.02.2011]
МИРОТВОРЧІСТЬ В СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ
[25.02.2011]
ГЕОПОЛІТИЧНЕ СУПЕРНИЦТВО ІРАНУ І США В БЛИЗЬКОСХІДНОМУ РЕГІОНІ В КОНТЕКСТІ ПРОБЛЕМИ ІРАНСЬКОЇ ЯДЕРНОЇ ПРОГРАМИ
[05.03.2011]
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ЯК ВИЗНАЧАЛЬНА СКЛАДОВА ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ФРН
» Статті » Трансформація політичних систем держав світу в контексті глобалізації

АНАЛІЗ КОРЕЛЯЦІЇ МІЖ ДЕСТАБІЛІЗАЦІЄЮ ТА ТРАНСФОРМАЦІЯМИ ПОЛІТИЧНИХ РЕЖИМІВ СВІТУ ТА АКТИВНІСТЮ СВІТОВОЇ АКАДЕМІЧНОЇ СПІЛЬНОТИ

УДК 323.22/.28

АНАЛІЗ КОРЕЛЯЦІЇ МІЖ ДЕСТАБІЛІЗАЦІЄЮ ТА ТРАНСФОРМАЦІЯМИ ПОЛІТИЧНИХ РЕЖИМІВ СВІТУ ТА АКТИВНІСТЮ СВІТОВОЇ АКАДЕМІЧНОЇ СПІЛЬНОТИ

 

Черепченко О.О.,

старший викладач кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Маріупольського державного університету

 

В силу того, що людина не може зробити того, чого вона собі не може уявити, ми можемо проаналізувати якою мірою світова академічна політична думка вплинула на процеси трансформації політичних режимів, чи то на спроби таких. В світі працюють десятки тисяч фахівців із політичних режимів та систем, а значить встановити їхню професійну думку про предмет нашого дослідження не є можливим. Але, як визнано в світі провідні центри політичної науки функціонують в Сполучених Штатах і логічним було б припустити, що кращі фахівці світу, якщо не працюють саме там, то хоча б презентують, прямо чи опосередковано, власні ідеї саме тут.

Таким чином нам залишилось лишень визначити най репрезентативне фахове видання цієї країни за напрямком функціонування та трансформації політичних режимів сучасного світу. Розглянувши існуючий вибір ми прийшли до висновку що одним з найавторитетніших видань можна визнати Journal of Democracy, адже саме тут регулярно публікуються автори, що вже давно стали класиками сучасної політології, водночас саме тут знаходять можливість самореалізації молоді та маловідомі автори зі всього світу. Важливим для нашого дослідження є також тематичне спрямування Journal of Democracy, а саме концентрація на теоретичному та емпіричному аналізі процесів демократизації, а водночас і становлення інших політичних режимів, по всьому світу.

Ми взяли данні за останнє десятиліття з 2000 по 2010 роки коли видання оприлюднило на своїх сторінках більш ніж 800 статей [4]. Розбивши статті на 10 категорій згідно із культурно-географічним принципом, ми намагались спроектувати академічну активність із процесами трансформації політичних режимів в кожному з регіонів, для розуміння ступеню впливовості активізації академічної думки на трансформаційні процеси що мають, або можуть, стати наслідком активності наукової спільноти. Варто зазначити, що певним чином отримані данні можна сприймати і з точки зору можливості свідомого впливу з боку США на трансформації політичних режимів світу, адже багато з авторів Journal of Democracy є діючими консультантами резидентів та керівниками дослідних центрів що інформують державні інститути цієї країни.

Регіонування ми провели в основному за географічним принципом, за винятком наступних особливостей. Враховуючи культурні, а подекуди і економічні аспекти ми віднесли Ізраїль до тематики Західної Європи, адже його політичний режим, на відміну від зовнішньої політики, чи ролі в регіоні, мало пов'язаний із арабо-мусульманським оточенням. До регіону Східної Європи ми віднесли всі пострадянські країни, окрім Латвії, Литви та Естонії, адже коло питань та проблем у цих країн, з точки зору і нашої, і видання, вкладаються в поняття пострадянського. До регіону ж Азійсько-Тихоокеанського ми віднесли також і Індію з її північно-східними та східними сусідами. Доцільніше було б розглядати їх окремо, але дана тематика не акцентується у виданні, а економічні та культурні процеси близькі до зразків АТР. Варто відмітити і той факт, що під регіоном Африка в нашому дослідженні ми не маємо на увазі Магриб, північну частину континенту, що за культурно-економічними ознаками був віднесений до Арабо-мусульманського світу.

В нижченаведеній таблиці ми оприлюднюємо отримані результати з яких відразу можемо побачити декілька тенденцій. Так на межах десятиліття що розглядається видання найбільшу увагу приділяло розробці політичної теорії трансформації режимів, при тому, що в проміжку між цими точками дана тематика отримувала меншої уваги, часом навіть поступалася емпіричним дослідженням присвяченим певним регіонам. Однак, як що проблеми режимів Східної Європи, Арабо-мусульманського світу та Азійсько-Тихоокеанського регіону постійно набирали актуальності то тематика Латинської Америки потроху втрачала увагу дослідників.

 

 

Інтерес до Латинської Америки, окрім традиції американської школи політичних наук, може бути пояснений тим, що саме цей регіон постраждав чи не найбільшою мірою від Азійської кризи 1998-1999 років і на момент, коли ми починаємо наше дослідження, саме цей регіон переживав найбільших змін та трансформацій, від дефолту Аргентини до приходу до влади Уго Чавеса у Венесуелі. Тому не дивно, що згасаюча по мірі стабілізації режимів регіону увага дослідників на кінець періоду що розглядається були більше спрямована до Аргентини, Венесуели та на кінець періоду – до Куби, де відхід від влади Ф. Кастро поставив питання про можливі трансформації. Але протягом перших трьох з розглянутих років (2000-2002) Латинській Америці було присвячено 11,3 статті на рік, а протягом останніх трьох років (2008-2010) лише 8,6, що однак більше ніж 8,4 – протягом п’яти років (2003-2007) які пройшли між розглянутими інтервалами. До такої гомогенізації даних ми вдалися задля нівелювання рокових коливань, що можуть мати ситуативний характер, що суттєво впливало би на дослідження, яке охоплює лише 11 років.

Падіння цікавості до Латинської Америки насправді є лише відносним, адже за абсолютними показниками вона ділить 4 місце, разом із Східною Європою, в боротьбі за увагу дослідників протягом одинадцяти років досліджень, але при зростанні відповідних показників для останньої, як 8,3/9,6/9,7. Варто відмітити як призупинення росту цікавості до нашого регіону протягом останніх 3 років, так і концентрацію проблематики цього регіону на РФ. Стосовно цієї країни можна відмітити, що сам регіон привернув увагу більшою частиною фактору Путіна – спочатку в

Journal of Democracy цікавила суть його перетворень, потім дискусія про напрямок трансформації політичного режиму в Росії, а згасання цікавості пов’язане із визначенням цього напрямку як авторитарного. Питання «кольорових революцій» в нашому регіоні знайшло більш теоретичний напрямок дослідження, ніж цікавість до певних країн.

Набагато меншої уваги приділяється зазвичай Північній Америці, Західній та Центральній Європі. Щодо першого регіону то статті присвячені переважно впливу зазначеного регіону на трансформації режимів у світі – 1,6/0,6/1. Таке ставлення до США та Канади відображає як слабку надію на ефективний вплив, так і очікування відповідальної поведінки після «операцій по боротьбі із світовим тероризмом». Цікавість що до Західної Європи мляво зростає (2,3/2,4/2,6) більшою мірою завдяки надії на стабілізацію Центральної Європи (3,3/4,4/3,3), де стояло питання про розширення, та впливу на демократизацію Європи Східної та Арабо-мусульманського світу. Меншої уваги ніж Північна Америка отримав тільки регіон Австралії та Океанії, де цікавість викликало тільки питання Тімору, а звідси і відповідний рейтинг – 0,6/0,6/0.

Якщо питання Латинської Америки та теоретичних досліджень є багато в чому традиційними питаннями для американського політологічного видання, то справжніми лідерами за зростанням уваги академічної спільноти стали регіон АТР (8,6/10,6/12,6), та особливо Арабо-мусульманський регіон (11/15,8/14,6), за проблематикою якого кількість досліджень впритул наближається, а інколи і перевищувала, актуальність теоретичних розробок (18/13/18). Виходячи з наведених цифр, ми можемо зрозуміти, що АТР завдяки надзвичайному зростанню та значенню для всього світу, привертає неабияку увагу дослідників. Водночас, така увага свідчить про потенціал перетворень та дестабілізації регіону, адже, як можна добре бачити, стабільні регіони не привертають до себе стільки уваги.

Тобто опосередковано фахівці з Journal of Democracy передбачають великі перетворення в зазначеному регіоні, чого ми і можемо очікувати. Але якщо порівняти динаміку зростання їхньої уваги, з урахуванням ролі та значення регіону в світовій політичній та військово-економічній системі, то перетворень протягом цього року очікувати не варто. Адже пік цікавості до Арабо-мусульманського світу прийшовся не на час самих перетворень, а на попередні роки. Але варто відмітити і той факт, що видання не може слугувати повноцінним індикатором, адже ситуація з «кольоровими революціями» у Східній Європі отримали висвітлення лише після самого факту події. Так пік цікавості до України пов'язаний більшою мірою з аналізом результатів ніж із моментом спроби трансформації режиму. Але з останніми трансформаціями наукове суспільство видання не помилилось, адже ще 2009 року стосовно подій в Молдові вийшла стаття Аліни Мунгіу-Пиппиди та Ігоря Мунтяну «Moldova's "Twitter Revolution"» [3], в якій вперше висвітлюється мобілізаційна роль сучасних електронних ЗМІ та технологій. Доречі в 2010 році, до подій в арабському світі, таких статей вийшло вже дві: «Liberation Technology» самого Ларрі Даймонда [2], та «Liberation vs. Control: The Future of Cyberspace» Роналда Деіберта та Ральфа Рогожинского [1].

Таким чином ми бачимо, що видання пропустило трансформації у Європі, але відмітило і впливало на трансформації у арабських країнах, і з великою вірогідністю свідчить про перспективи дестабілізації, та можливість трансформації політичних режимів Азійсько-Тихоокеанського регіону.

 

Список використаних джерел

1. Deibert R., Rohozinski R. Liberation vs. Control: The Future of Cyberspace [Electronic resource] / Ronald Deibert, Rafal Rohozinski. Journal of Democracy. 2010, Volume 21, Number 4. Mode of access : http://www.journalofdemocracy.org/articles/gratis/Rohozinski-21-4.pdf.

2. Diamond L. Liberation Technology [Electronic resource] / Larry Diamond. – Journal of Democracy. 2010. Volume 21, Number 3. Mode of access : http://www.journalofdemocracy.org/articles/gratis/Diamond-21-3.pdf.

3.  Mungiu-Pippidi A., Munteanu I. Moldova's "Twitter Revolution" [Electronic resource] / Alina Mungiu-Pippidi, Igor Munteanu. Journal of Democracy. 2009. Volume 20, Number 3. Mode of access : http://www.journalofdemocracy.org/articles/toc/tocjul09.html.

4. Past Tables of Contents [Electronic resource]. — Journal of Democracy. Mode of access : http://www.journalofdemocracy.org/articles/tocArchives.html.

Категорія: Трансформація політичних систем держав світу в контексті глобалізації | Дата: 28.02.2011
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Istfak-MDU © 2008-2017