Історичний факультет МДУ   Вхід для зареєстрованих учасників





Найбільш обговорювані доповіді

[21.02.2011]
ПРЕВЕНТИВНА ДИПЛОМАТІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
[02.03.2011]
РЕГІОНАЛЬНИЙ ПАТРІОТИЗМ ДОНБАСУ НА ПРОТИВАГУ УКРАЇНСЬКОМУ НАЦІОНАЛІЗМУ (НА ОСНОВІ МАТЕРІАЛІВ ДОНЕЦЬКОЇ ПРЕСИ)
[26.02.2011]
МИРОТВОРЧІСТЬ В СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ
[25.02.2011]
ГЕОПОЛІТИЧНЕ СУПЕРНИЦТВО ІРАНУ І США В БЛИЗЬКОСХІДНОМУ РЕГІОНІ В КОНТЕКСТІ ПРОБЛЕМИ ІРАНСЬКОЇ ЯДЕРНОЇ ПРОГРАМИ
[05.03.2011]
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ЯК ВИЗНАЧАЛЬНА СКЛАДОВА ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ФРН
» Статті » Зовнішня політика держав світу в умовах глобалізації

ФРАНЦІЯ ТА КНР: СПІВПРАЦЯ В ЯДЕРНІЙ ГАЛУЗІ

УДК 327 (44+510) (045)

ФРАНЦІЯ ТА КНР: СПІВПРАЦЯ В ЯДЕРНІЙ ГАЛУЗІ

 Юр’єва С.А.,

студентка ІІ курсу спеціальності «Міжнародні відносини» Маріупольського державного університету

 

У сучасному світі ядерна проблема є однією з найважливіших проблем міжнародної безпеки. ЇЇ вирішення має ряд аспектів, таких як нерозповсюдження ядерної зброї, сприяння припиненню випробувань ядерної зброї та ліквідації наслідків випробувань, скорочення ядерних озброєнь.

Ціль нашого дослідження полягає в тому, щоб визначити значимість та роль співпраці Франції та Китайської Народної Республіки в контексті їх вкладу в рішення цих проблем.

 Франція та Китай увійшли до клубу ядерних держав у середині 60 років ХХ століття. Співпраця цих двох держав в області ядерної сфери розвивалась в контексті становлення двосторонніх відносин. Проведений нами аналіз говорить про те, що головним фактором становлення даного напряму у двосторонніх відносинах було прагнення генерала Де Голля проводити незалежну політику та посилити  вплив Франції на світові політичні процеси. Китай у цей період також прагнув до ролі лідера та здійснював таку політику, що привела до погіршення, а потім й до розриву відносин із СРСР та країнами соціалістичного табору. При таких умовах Франція була важливим партнером для Китаю.

Перший період співпраці у ядерній галузі розпочався у 1973 році з візиту французького Президента Жоржа Помпіду до китайської столиці. Найважливішим  з питань, що обговорювались головами держав, була співпраця в ядерній галузі. Логічним підсумком державного візиту Президента Помпіду до Китаю стало підписання у 1982 році угоди про співпрацю у сфері ядерних досліджень між Комісаріатом з питань ядерної енергетики Франції та китайським Міністерством ядерної індустрії. Це була перша угода, що відіграла дуже важливу роль у створенні міжнародно-правової бази франко-китайських відносин у ядерній галузі.

Таким чином, перший період співпраці Франції та КНР у ядерній галузі характеризувався  співпрацею у сфері ядерних досліджень, що стало першим кроком у розвитку франко-китайських ядерних відносин.

Другий етап розвитку співпраці припадає на середину 90-х років ХХ століття. На початку 90-х років ХХ століття Франція провела ряд випробувань ядерної зброї в Тихому океані, проте через міжнародний резонанс, що був викликаний французькими випробуваннями, Ж. Ширак повідомив про те, що це була остання серія випробувань, і про те, що Франція має намір закрити свій ядерний полігон у Тихому океані. Окрім того, французький Президент висказав намір Франції до заборони ядерних випробувань (з червня 1995 року).

Бажаючи підкріпити свої слова Ж. Ширак повідомив про своє рішення підписати договір про перетворення Океанії у без’ядерну зону (25 березня 1996 року) та Бангкокський договір ( від 15 грудня 1995 року), що передбачав встановлення без’ядерної зони в Південно-Східній Азії [1].

Притримуючись встановленого курсу, Франція намагалася укласти з Китаєм таку угоду, яка б передбачала співпрацю в питаннях припинення ядерних випробувань та мирного використання атомної енергії. Передумови для укладання такого типу угоду склалися у 1997 році. Саме цього року між Французькою Республікою та КНР була підписана спільна декларація, за умовами якої передбачалась широкомасштабна співпраця між Францією та Китайською Народною Республікою. Окрім того, був підписаний  договір про мирне використання ядерної енергії. За умовами даного договору сторони зобов’язувались сприяти розвитку відносин між французькими та китайськими підприємствами, окрім того сторони мали створити спільну робочу групу, яка б займалася питаннями пошуку важливих рішень, які б влаштовували обидві сторони у питанні співпраці КНР та Франції. Вони також мали сприяти демонтажу ядерних споруд та переробці ядерних відходів. Умовами договору передбачався двосторонній обмін спеціалістами між Францією та Китаєм. Також сторони за умовами договору зобов’язувались допомагати одне одному у створенні законодавчої бази, стосовно мирного використання ядерної зброї та створювати умови для створення реактору нового покоління. Цей договір був підписаний строком на десять років з можливістю подальшого його подовження. За умовами договору сторони мали можливість його денонсувати, проте жодна сторін протягом десяти років цим правом не скористалася [2].

Слід зазначити, що підписання даного договору дало свої плоди. Спільними силами було створено реактор нового типу, що був введений до експлуатації у 2002 році.

Таким чином, на другому етапі розвитку відносин держави перейшли від співпраці у сфері ядерних досліджень до співпраці у питаннях демонтажу ядерних споруд, переробки ядерних відходів та подальшої співпраці над створенням реактору нового покоління.

Третій період франко-китайських відносин пов'язаний з підписанням нового договору з співпраці у ядерній галузі у 2007 році. Договір, підписаний державами у 1997 році на цей момент втратив силу, тому Франція ти КНР вирішили підписати новий договір, таким чином підтвердили свій намір продовжувати співпрацю у цій галузі.

Останнім часом співпраця між Францією та КНР сягає все більших та більших масштабів. В кінці 2009 року був підписаний договір між університетом Сунь Ятсена та консорціумом п’яти великих французьких шкіл, що укріпив франко-китайські зв’язки та створив умови для відкриття у вересні 2010 року нового спільного університету ядерної інженерії за фінансової підтримки найбільших ядерних операторів обох країн.

Надзвичайно важливим для двосторонньої співпраці стало будування реакторів EPR (реактор третього покоління, що є  найбільш небезпечним та могутнім у світі). Задля реалізації даного проекту спільно Францією та Китаєм було створено два спільних підприємства, що мають завданням спільне управління проектом та експлуатацією EPR та засвоєння технологій реактора даного типу [4].

Наприкінці 2009 року французька делегація здійснила державний візит до Китаю. Під час офіціальних зустрічей сторони обсудили важливі питання з співпраці в ядерній галузі, як одній з найважливіших галузей у розвитку стратегічних відносин між КНР та Францією. Під час візиту було підписано чимало важливих угод та договорів з питань співпраці у цій сфері, таким чином сторони зробили ще один крок в закріпленні франко – китайського партнерства в ядерній галузі, що було започатковано майже 30 років назад.

Під час візиту Бернар Біго, генеральний директор комісії з атомної енергетики, повідомив про свою готовність йти далі у розвитку партнерських відносин між Францією та КНР, зокрема в області підготовки кадрів та області нових технологій [5].

Завдяки «глобальному партнерству», що містить у собі технологічну співпрацю, партнерство в освітній сфері, в сфері підготовки кадрів та в галузі наукової діяльності, Франція та Китай спромоглися побудувати тісні партнерські відносини та розвивати їх таким чином, що розвиток відносин у ядерній галузі стає істотним в розвитку двосторонніх відносин.

 

Список використаних джерел

1. Обичкина Е.О. Франция в поисках внешнеполитических ориентиров в постбиполярном     мире : монография / Е. О. Обичкина ; МГИМО(У) МИД России. — М. : МГИМО, 2004. —  С. 369.

2.  Accord de coopération entre le gouvernement de la République française et le gouvernement de la République populaire de Chine pour le développement des utilisations pacifiques de l'énergie nucléaire [Electronic resource]. — Mode of access : http://www.doc.diplomatie.gouv.fr/BASIS/pacte/webext/bilat/DDW?W%3DTOUSTI+PH+WORDS+%27Chine%27+ORDER+BY+SER/Ascend%26M%3D25%26K%3D19970102%26R%3DY%26U%3D1. — Title from the screen.

3.  Accord d'application de l'accord de coopération entre le gouvernement de la République française et le gouvernement de la République populaire de Chine pour le développement des utilisations pacifiques de l'énergie nucléaire [Electronic resource]. — Mode of access: http://www.doc.diplomatie.gouv.fr/BASIS/pacte/webext/bilat/DDW?W%3DTOUSTI+PH+WORDS+%27Chine%27+ORDER+BY+SER/Ascend%26M%3D26%26K%3D20070178%26R%3DY%26U%3D1. — Title from the screen.

4. La cooperation nucléaire franco-chinoise [Electronic resource].  Mode of access: http://www.ambafrance-cn.org/La-cooperation-nucleaire-franco-chinoise.html. Title from the screen.

5. Visite du Premier Ministre en Chine, la coopération nucléaire à l’honneur [Electronic resource]. — Mode of access: http://www.ambafrance-cn.org/Visite-du-Premier-Ministre-en-Chine-la-cooperation-nucleaire-a-l-honneur.html. — Title from the screen.

Категорія: Зовнішня політика держав світу в умовах глобалізації | Дата: 25.02.2011
| Коментарі: 1
Всього коментарів: 1
1 Георгій  
0
Досить цікавою є стаття з точки зору взаємовідносин держав ядерного клубу, а також держав з протилежними політичними режимами зі спільними поглядами щодо розвитку ядерної сфери. Але хочу задати запитання. Яким є відношення ЄС до франко-китайської співпраці в ядерній сфері, членом якого є Франція, а також якою є позиція США з даного приводу? Чи суперечить дана співпраця США ? Хотів би також відмітити, що взагалі на мій погляд незважаючи на різність підходів Франції та КНР в політичному, ідеологічному плані, взагалі можна простежити відносну паралель яка полягає у певній самостійності у зовнішній політиці як Франції, так і КНР в масштабах регіону, інтеграційних обєднань. Так з часів Ш. де Голя, Франція не входе до інтегрованих сил НАТО, незважаючи на членство в даній організації, що дає Франції самостійно застосовувати власні Збройні Сили. Щодо КНР, то дана держава незважаючи на достатній економічний потенціал не є членом АСЕАН, а є лідером альтернативної ШОС. Тобто спільним як для Франції так і для КНР є самостійність котра виключно стосується національних інтересів в умовах процесів регіоналізації та глобалізації.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright Istfak-MDU © 2008-2024